Тема: біологія — наука про життя. Основні властивості живого
Мета:
сформувати уявлення про біологію як науку, що вивчає живі організми; поглибити
знання учнів про основні властивості живого; розвивати критичне мислення,
уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати етично-ціннісне
ставлення до природи.
Обладнання:зошит,
схеми,таблиці
Хід уроку
І.
Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної
діяльності
1. Поетична хвилинка.
Серед краси
Маленький
хлопчик в човен сів,
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.
Десь чути чайки ніжний плач.
Тут перепілка, там — деркач.
А он в зеленому ліску
кує зозуля: ку-ку-ку!
махнув весельцем — і поплив.
Світало. Сонечко вставало.
Ховався ранішній туман.
В росі сріблився сизий лан,
і на верхів’ях лісу сонце грало.
Спинився хлопчик. Ось краса!
Цвітуть хмарками небеса,
літають зграями качки,
щебечуть весело пташки.
Десь чути чайки ніжний плач.
Тут перепілка, там — деркач.
А он в зеленому ліску
кує зозуля: ку-ку-ку!
(Олександр Олесь)
— Яка краса
відкрилася хлопчику? Що він побачив, що почув?
2. Слово вчителя.
Людина здавна, з доісторичних часів,
жила поряд із живими істотами. Ще ближчою стала вона до них, коли почала
культивувати рослини й одомашнювати тварин. У міру освоєння рослинного і
тваринного світу розвивались і поглиблювались знання людини. З поверхових і
часто неточних уявлень про природу поступово формувалися певніші й точніші
знання. Пам’ятки стародавніх культур — китайської, індійської,
ассиро-вавилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до
початку нашої ери був накопичений значний емпіричний матеріал з галузі
біології.
3. «Асоціативний кущ».
— Які асоціації
у вас викликає поняття «біологія»?
Учні висловлюють
свої асоціації щодо поняття «біологія». Усі відповіді записуються до
«асоціативного куща», який зображено на дошці.
Можливі варіанти
відповідей учнів: життя, рослини, тварини, гриби, бактерії, людина, наука.
Узагальнення
результатів.
Учні самостійно
формулюють визначення: «Біологія — це наука про життя».
Учитель
повідомляє тему уроку, учні формулюють мету та визначають завдання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Біологія — наука про життя
Розповідь
учителя
Термін «біологія» вперше був ужитий у
1797 р. німецьким професором анатомії Теодором Рузом (1771–1803). Пізніше в
1800 р. термін застосував професор Дерптського університету К. Бурдах (1776–1847),
а в 1802 р.
Ж. Б. Ламарк (1744–1829) і Л. Тревіранус (1779–1864).
Запитання
до учнів:
— Як ви вважаєте,
чому виникла біологія як наука?
Очікувана
відповідь учнів:
Біологія як наука виникла через
необхідність пізнання людиною навколишнього світу, у зв’язку з матеріальними
умовами життя суспільства, розвитку виробничих відносин, медицини, практичних
потреб людини.
Технологія
«Мікрофон»
Запитання
до учнів:
— Що вивчає
наука біологія?
(Учитель вислуховує думки учнів)
Формулювання висновку:
Біологія вивчає різноманітність
живих організмів, їхню будову, життєдіяльність, розмноження, походження, зв’язки
між собою і з неживою природою, природні угруповання організмів та класифікує
їх.
2. Основні
властивості живого
Розповідь учителя
Що таке життя? Чим живе
відрізняється від неживого? Відповісти на ці запитання й дати точне визначення
живого дуже важко. Проте відомі ознаки живого. Спираючись на них, можна
відрізнити живі організми від неживих предметів.
Технологія «Мікрофон»
Запитання до учнів:
— Які ви знаєте
ознаки живих організмів?
Очікувані
відповіді учнів:
Основними ознаками
живих організмів є:
• живлення,
• дихання,
• виділення,
• подразливість,
• ріст і розвиток,
• розмноження.
(Складання учнями опорного конспекту.)
Робота в парах
Завдання
для пар:
— Використовуючи
знання з природознавства, доведіть, що:
I
— живлення
— важлива ознака життя;
II
— дихання — важлива ознака життя;
III
— виділення — важлива ознака життя;
IV
— подразливість — важлива ознака життя;
І
— ріст і розвиток — важливі ознаки життя;
ІІI
—
розмноження — важлива ознака життя.
Очікувані
відповіді учнів:
I Їжа потрібна всім живим
організмам. Вона є джерелом речовин та енергії, які необхідні для росту,
розвитку й життєдіяльності. Надходження в живий організм поживних речовин та енергії й перетворення
їх в організмі називають обміном речовин. Обмін речовин — це характерна
особливість живого.
II Для процесів
життєдіяльності живим організмам потрібна енергія. Основна частина поживних
речовин, які надходять в організм, використовується для отримання енергії.
Енергія з поживних речовин вивільняється при диханні. У процесі дихання поживні
речовини за участю кисню розпадаються з виділенням енергії та вуглекислого
газу. Енергію організм використовує, а вуглекислий газ видихає в навколишнє
середовище. Дихання так само є важливою ознакою життя. Усі живі організми
дихають.
III Засвоєння їжі організмами
супроводжується виділенням непотрібних, незрідка отруйних речовин. Виділення —
також важлива ознака живого.
IV Подразливість — це здатність живих
організмів відповідати на дію компонентів навколишнього світу. Зачувши небезпеку, тварина тікає, а помітивши їжу,
рухається в її бік. У рослин подразливість виявляється менш активно. Але все
одно виявляється. Наприклад, рослина на підвіконні тягнеться до світла.
Подразливість притаманна тільки живим організмам. Вона допомагає їм пристосовуватися
до умов життя, які повсякчас змінюються.
І Ріст — це збільшення розмірів живого організму або його органів.
Наприклад, після розпускання бруньок росте листя, воно стає більшим. Упродовж
багатьох років ростуть, збільшуючись у розмірах, дерева.
Розвиток — це
поява в процесі росту організму нових якісних ознак. Наприклад, поява в рослин
квіток та плодів. Ріст і розвиток відбуваються за рахунок поживних речовин та
енергії.
ІІІ Нові покоління живих
організмів з’являються внаслідок розмноження. Розмноження — це
процес відтворення подібних до себе, що забезпечує безперервність життя. При цьому в потомства зберігаються основні ознаки
батьків.
Формулювання
висновку:
Важливою ознакою живого є
й те, що живі організми — це більш складні й упорядковані системи, аніж
компоненти неживої природи.
3. Застосування біологічних знань у
практичній діяльності людини
Розповідь
учителя
Нині перед людиною надзвичайно
гостро постають такі актуальні проблеми, як охорона здоров’я, забезпечення
продовольством та збереження різноманітності організмів на нашій планеті.
Існування життя на планеті опинилося під загрозою через надмірний вплив людини
на природу, неузгодженість її повсякденної практичної діяльності із законами
природи.
Отже, головним завданням біології є
використання різноманітних організмів та біологічних процесів для поліпшення
умов життя людини: її здоров’я, харчування, якості довкілля. Для вирішення цих
завдань біологія тісно взаємодіє з медициною, сільським господарством, охороною
природи, багатьма галузями промисловості тощо.
Обговорення
питання
— Наведіть приклади
застосування біологічних знань у практичній діяльності людини:
• медицині;
• сільському господарстві;
• справі охорони природи.
ІV. Узагальнення
та систематизація знань
1. Заповнити таблицю.
Застосування біологічних знань у практичній
діяльності людини
Сфери
практичної діяльності людини
|
Приклади
застосування біологічних знань
|
2. Скласти сенкан на тему «Біологія».
Сенкан (або
сенкен) — це вірш, який складається з п’яти рядків.
Під час
складання сенканів необхідно дотримуватися таких правил:
1. Перший рядок має містити слово, яке
позначає тему (зазвичай це іменник).
2. Другий рядок — це опис теми, який
складається з двох слів (два прикметники).
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з
темою, і складається з трьох слів (зазвичай це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка
складається із чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу
обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного
слова — синоніма до першого слова, у ньому висловлюється сутність теми, ніби
підбивається підсумок.
Наприклад:
(один іменник)
біологія
(два
прикметники)
цікава, сучасна
(три дієслова)
розвивається, вивчає, досліджує
(речення із
чотирьох слів) наука про живу природу
(синонім до
іменника)
життя
3. «Мозковий штурм».
У дуже насиченому розчині кухонної
солі утворюються кристалики, які згодом збільшуються в розмірах, тобто ростуть.
Чому їх не вважають живими істотами? (Учні вказують на відсутність ознак
живого: живлення, дихання, розмноження, розвиток, подразливість.)
V. Підбиття підсумків уроку
Учитель просить
учнів визначити результати уроку, оцінити власну діяльність з отримання нових
знань.
VІ. Домашнє завдання
Працювати тему
уроку. Підготувати повідомлення на тему «Відкриття вірусів».
Немає коментарів:
Дописати коментар