Урок 2 Різноманітність життя. Поняття про віруси

Тема: різноманітність життя. Поняття про віруси

Мета: розширити знання учнів про різноманітність живої природи, характерні ознаки представників різних груп організмів; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; уміння використовувати знання з інших предметів; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Обладнання:            таблиці, схеми, зошит

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.   Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.  «Розумний куб».

(«Розумний куб» — це метод, для застосування якого виготовляється куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній із граней написане одне із запитань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Учень кидає куб і відповідає на запитання, яке йому випало на верхній грані. Така робота дає можливість створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається учнями.)

Запитання на гранях куба:

1.   Що вивчає біологія?

2.   Чи здатні рослини до руху? Наведіть приклади.

3.   Чому обмін речовин вважають необхідною умовою існування живих організмів?

4.   Що таке подразливість? Наведіть приклади подразливості у рослин і тварин.

5.   Що таке розмноження? Яке значення має розмноження організмів для існування життя на планеті Земля?

6.   Як людина застосовує біологічні знання у своїй діяльності?

2.  Складання діаграми Вена «Природа».

            У лівому колі учні записують ознаки, притаманні живій природі, а в правому — неживій. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки живої і неживої природи.

Очікувані відповіді учнів:

Спільні ознаки: живі організми та неживі тіла складаються з однакових хімічних елементів; ознаки живих організмів: складаються з клітин, дихають, живляться, ростуть, розмножуються, реагують на подразнення; ознаки неживих тіл — не рухаються, не ростуть, не розмножуються, не мають клітинної будови тощо.

3.  «Творча лабораторія» (робота учнів у творчих групах).

— Запропонуйте модель досліду, за допомогою якого можна довести, що гілка сухого дерева — неживий об’єкт, а гілка дерева, яке скинуло листки на зиму,— живий.

ІІІ.      Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа — найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди.

Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском вони сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти раптом розумієш, що мелодію до неї творять дзвінкі потоки великих і малих річок. Вони розкинули свої срібні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах.

Квіти… Як їх багато на моїй землі! Вони скрізь: і біля охайних осель, і на нивах, і на білих рушниках.

З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки… А соловей є символом співочої української мови…

Світ живої природи дивує й захоплює нас. Століттями людина спостерігала, вивчала та описувала різні організми, а з часом поділила їх на великі групи — царства.

Запитання до учнів:

— Представників яких царств ви розглядали у 5 класі на уроках природознавства?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV.      Вивчення нового матеріалу

1.         Різноманітність життя: тварини, рослини, гриби, бактерії

Розповідь учителя

            Учені вважають, що на Землі існує близько 5 млн різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали за ними, вивчали, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, виникла необхідність систематизувати знання, розподілити організми за групами, тобто класифікувати їх. Живі організми почали об’єднувати в групи за подібними ознаками.

Складання опорної схеми  з поясненням

(Учитель, у залежності від рівня підготовки класу, може дати спрощений варіант схеми — розглянути тільки царства.) 

Розповідь учителя

            Усі живі організми на Землі поділяють на дві великі групи — імперії: Клітинні та Неклітинні.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, що було взято за основу під час поділу живих організмів на дві імперії? (Обговорення відповідей учнів.)

            Імперія Неклітинні включає лише одне царство — Віра. Однак основну масу живих істот становлять організми, які мають клітинну будову. Клітинні організми утворюють два надцарства: Прокаріоти, або Доядерні, та Еукаріоти (Ядерні). До надцарства Прокаріоти входить одне царство — Дроб’янки, до якого належать бактерії і ціанобактерії. Еукаріоти об’єднують три царства: Тварини, Рослини і Гриби.

            У 6-му класі ми будемо вивчати представників царств Дроб’янки, Гриби, Рослини та одноклітинних представників царства Тварини.

Розповідь учителя

            Тварини, рослини, гриби та бактерії заселили всі куточки нашої планети. Вони живуть у різних середовищах: у воді та ґрунті, на суходолі та в повітрі і навіть в інших організмах! Для того щоб жити в різних середовищах, живі організми мають спеціальні пристосування.

Запитання до учнів:

— Які пристосування до різних середовищ життя мають організми?

Очікувана відповідь учнів:

            Тварини, які живуть у воді, мають обтічну форму тіла, а у тварин, які живуть на суходолі, є спеціальні покриви, що захищають організм від висихання. Якщо тварини освоюють повітряне середовище, то в них утворюються крила. Так само пристосовані до різних середовищ і рослини. Наприклад у посушливих місцях у них для збереження вологи листя може перетворюватися на колючки. Тварини та рослини пристосувалися також і до сезонних змін середовища їхнього життя. Наприклад, деякі дерева пристосувалися до переживання сезонних змін (холод, посуха), скидаючи листя. Деякі тварини переживають несприятливі умови, впадаючи у сплячку. Заєць змінює забарвлення хутра зі зміною пори року: узимку він білий, щоб бути непомітним на снігу, а влітку — сірий.

2.         Поняття про віруси

Повідомлення учня на тему «Відкриття вірусів»

            До кінця ХІХ ст. ніхто вже не сумнівався, що кожну заразну хворобу викликає певний мікроорганізм, з яким можна успішно боротися. «Дайте тільки час,— говорили вчені-бактеріологи,— і скоро не залишиться жодної хвороби». Але минали роки, а обіцянки не виконувалися. Люди заражалися кором, ящуром, поліомієлітом, віспою, грипом. Від страшних хвороб помирали мільйони людей, а бактерій-збудників знайти не вдавалося.

            Нарешті в 1892 р. російський учений Д. І. Івановський натрапив на правильний слід. Вивчаючи тютюнову мозаїку — хворобу листя тютюну, він дійшов висновку, що її спричиняє не бактерія, а щось дрібніше. Це «щось» проникає через найтонші фільтри, здатні затримувати бактерії, гине при нагріванні, і його не можна було побачити у світловий мікроскоп. Фільтрівна отрута! Таким був висновок ученого. Але отрута — це речовина, а збудник хвороби тютюну був схожий на організм. Він чудово розмножувався в листі рослин. Нідерландський мікробіолог і ботанік М. В. Беєрінк назвав це нове вірусом, додавши, що вірус являє собою «рідке, живе, заразне». У перекладі з латинської «вірус» означає «отрута».

Розповідь учителя

            Особливістю вірусів є те, що вони не мають клітинної будови та розвиваються тільки всередині клітин живих організмів, оселяючись у них. Поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню. Найдрібніші віруси, наприклад збудник ящуру, за розмірами є ненабагато більшими, ніж молекули яєчного білка, проте трапляються й такі віруси (наприклад збудник віспи), які можна побачити у світловий мікроскоп.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, якими шляхами вірус може потрапити до організму тварини, людини чи рослини?

Очікувані відповіді учнів:

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму людини чи тварини:

•          з їжею;

•          через кров;

•          через дихальні шляхи;

•          через шкіру.

Основні шляхи потрапляння вірусу до організму рослини:

•          через пошкоджені покриви;

•          через переносника (наприклад комаху).

V.        Узагальнення та систематизація знань

1.  «Ти — мені, я — тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

2.  «Коло ідей».

— Запропонуйте дослід, який доводить, що гриби й рослини належать до різних царств.

3.         «Закінчи речення».

1.         Під час дихання рослини поглинають … (кисень) і виділяють … (вуглекислий газ).

2.         Наявність квітки — ознака, за якою виокремлено групу … (квіткових рослин).

3.         До основних органів квіткової рослини належать … (корінь, пагін).

4.         Тварини живляться … (готовими органічними речовинами).

5.         Тварин, температура тіла яких змінюється зі зміною температури навколишнього середовища, називають … (холоднокровними).

6.         Тварин, які мають постійну температуру тіла, називають … (теплокровними).

7.         Гриби живляться … (готовими органічними речовинами).

8.         Шапинковий гриб складається із… (плодового тіла і грибниці).

9.         До отруйних грибів належать … (бліда поганка, чортів гриб, червоний мухомор, пантерний мухомор, гірчичний гриб).

10.       Клітини бактерій не мають … (ядра).

11.       Бактерії мешкають … (всюди).

12.       Не мають клітинної будови та розвиваються тільки всередині клітин живих організмів … (віруси).

VІ.      Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІ.     Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку

1.   Підібрати або скласти загадки про тварин, рослини, гриби.

2.   Скласти сенкан на тему «Віруси».